під'їзний шлях

1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;

2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!

* * *

-ездный під'їзний, (крыльцовый) ґанковий. -ной путь - під'їзний шлях, (железнодорожный) під'їзна колія, рукав (провинц.).

* * *

1) звивина; закрут

2) обертання

3) поворот, оберт

4) кружний (об'їзний) шлях; викрут

5) плоска спіраль

* * *

1) звивина, вигин

2) обертання; оборот, поворот

3) кружний шлях, виверт

4) cпeц. плоска спіраль

1) circle; round; мат. circle, circumference; ( об'їзний шлях) detour

2) ел. ( electric) circuit

3) (ділянка, сфера) sphere, range; scope

4) ( у танці) ring, circle

5) (товариство, компанія) circle; coterie; мн. ( суспільні групи) circles, quarters

6)

1) (біля, поруч) near (by); beside, by

2) ( приблизно) about; ( майже) nearly

1) доступ

2) прохід; підхід

3) приступ, припадок (гніву тощо)

4) зростання, приріст

5) вибірка інформації

* * *

1) доступ

2) підхід; прохід; підступ

3) в'їзд ( на дорогу); дорожній під'їзд

4) наближення, настання, прихід

5) обч. доступ (до кoмп.)

6) можливість виступити по телебаченню

1) мати доступ ( до чого-небудь)

2) робити машинний пошук ( даних)

1) путівець, польова дорога

2) об'їзд, об'їзний шлях, об'їзна дорога

* * *

1) путівець, польова дорога

2) об'їзд, об'їзний шлях, об'їзна дорога

коло О; айланма йол об'їзний шлях СМ.

1. n

1) обхідний шлях

2) карусель

3) іносказання; алегорія

4) амер. крісло з круглою спинкою

5) амер. коротка куртка (тж roundabout jacket)

2. adj

1) обхідний, об'їзний, кружний

2) алегоричний, інакомовний

3) товстий, огрядний

3. adv

приблизно, орієнтовно

* * *

1) карусель

2) манівець

3) іносказання

4) aмep. крісло з круглою спинкою

5) aмep. коротка куртка

6) круговий рух ( транспорту); кільцева транепортна розв`язка з одностороннім рухом

7) кружний шлях

1) обхідний; кружний

2) алегоричний

3) повний, огрядний

1. n

залізниця; залізнична колія

2. v

1) будувати залізницю (мережу залізниць)

2) подорожувати залізницею; їхати поїздом

* * *

1) залізниця; залізнична колія

2) aмep. рейковий шлях (трамвайний, під'їзний)

3) у гpaм.; знaч. дієслова будувати залізницю або мережу залізниць; подорожувати залізницею, їхати поїздом

1) залізниця; залізнична колія

2) aмep. рейковий шлях (трамвайний, під'їзний)

3) у гpaм.; знaч. дієслова будувати залізницю або мережу залізниць; подорожувати залізницею, їхати поїздом

1) льодовий (диал. ледовий), крижаний, льодяний. [І від сліз тих гарячих розтане та кора льодовая міцна (Л. Укр.). Замерз зелений Сян, і по блискучім ледовім помості гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко). Крижаний будинок північної чарівниці (Васильч.)]. -ной дождь - льодяний дощ, залізний дощ. -ной каток - ковзалка, (с)кобзалка. [Нема хлопців удома, на скобзалку побігли (Звин.)]. -ная гора - крижана (льодова) гора. -ная горка - спускалка. [Вже хлопці всі давно на спускалках (Грінч.)]. -ная глыба - льодяна (льодова) брила, брила криги. -ная вода - крижана (льодова) вода, вода з кригою. -ная сосулька - мерзляк, висуля, висулька, бурулька. [Мерзляки понависали на стрісі (Хорольщ.)];

2) (холодный) льодовий, крижаний, льодяний. -ная душа, -ной тон, взгляд - льодова (крижана) душа, душа-крига льодовий (крижаний) тон (погляд). [Льодовим тоном промовила (Н.-Лев.)]. -ное серце, спокойствие - льодове (крижане) серце, льодовий (крижаний) спокій (-кою). Женщина с -ным темпераментом - жінка льодового темпераменту (льодової вдачі), льодова жінка. [Усі англичанки страх які льодові (М. Вовч.)].

* * *

1) сві́тло; осві́тлення

2) де́нне сві́тло

3) про́світ, вікно́

4) світи́ло (тж. перен.)

5) pl sl. о́чі, баньки́

6) pl світлофо́р

7) (звич. pl) відо́мості, інформа́ція

8) роз'я́снення

9) аспе́кт; інтерпрета́ція; постано́вка пита́ння

10) pl зді́бності, можли́вості

1) сві́тлий

2) осві́тлювальний

1) запа́лювати(ся) ( часто light up)

2) осві́тлювати ( часто light up); (при)світи́ти ( комусь)

1) легки́й; неважки́й

2) незначни́й; дрібни́й

3) легки́й, необтя́жливий

4) пухки́й, розпу́шений ( про ґрунт)

5) пусти́й; легкова́жний; несерйо́зний, весе́лий

6) неміцни́й ( про напій); легки́й ( про їжу)

7) швидки́й, рухли́вий

8) військ. легки́й

9) фон. ненаголо́шений (про склад, звук); слабки́й ( про наголос)

10) кул. що до́бре підійшо́в; легки́й ( про тісто)

••

••

1) схо́дити (звич. light off, light down)

2) опуска́тися, сіда́ти ( на щось); па́дати (on, upon)

3) несподі́вано наштовхну́тися, випадко́во натра́пити (on, upon)

4) напусти́тися, наки́нутися (на - into, on)

ІНТУЇЦІЯ (лат. intuitio, від intueor - уважно дивлюся) - здатність безпосереднього осягнення істини без обґрунтування за допомогою доказу і без усвідомлення шляхів та умов цього осягнення; процес безпосереднього отримання знання шляхом цілісного охоплення проблемної ситуації без дискурсивного виведення і доказу. В історії філософії поняття І., розкриваючи безпосередній контакт свідомості з буттям, мало різний зміст - від інтелектуальної І. (як форми безпосереднього споглядання істини розумом) та містичної до емоційної та чуттєвої. Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів чуттєвих речей) є різновидом безпосереднього знання, що приходить як несподіване надчуттєве осяяння. Плотін, описуючи стан самоспоглядання вищого принципу буття - Першоєдиного, вважав, що воно знає себе лише у цілковито чистій І., де предметом цієї І. може бути ніщо інше як воно саме, оскільки немає ніякої різниці між І. та предметом. Декарт під І. розумів поняття ясного і пильного розуму - настільки просте й чітке, що не залишає ніякого сумніву в тому, що ми мислимо (звідси Декартове: "Мислю, отже існую"). Шеллінг розглядав інтелектуальну І. як форму самоспоглядання вищого "Я", де суб'єкт та об'єкт збігаються. Гегель аналізував І. у контексті безпосереднього знання. Фоєрбах під І. розумів пізнання у вигляді чуттєвого споглядання. Фройд трактував І. як підсвідомий інстинкт, в якому знаходиться першоджерело творчості. Інтуїтивізм (кін. XIX - XX ст.) вбачає в І. приховану в глибинах підсвідомого першопричину творчої активності, єдино вірогідний та достовірний засіб пізнання. Творча І., як особливий хист (художній, науковий) і як елемент творчої діяльності, залежить від накопичених життєвих вражень, обсягу творчо опрацьованого матеріалу, здобутків культури, в царині якої здійснюється ця творчість.